Основні права дитини в Україні: роз'яснює Дубенське бюро правової допомоги.

Дата: 01.06.2020 11:54

Кількість переглядів: 436

Кожен член суспільства має права. Оскільки дитина є повноцінним членом суспільства, вона також має свої права, деякі особливості реалізації яких обумовлені виключно тим фактом, що її фізична та розумова незрілість потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист.

Діти – це окрема, самостійна частина суспільства, якій притаманні особливі правила поведінки, своєрідні життєві погляди, що забезпечують її розвиток і становлення та перетворення в дорослу частину суспільства.

День захисту дітей, що припадає на перший день літа, є одним з найдавніших міжнародних свят, його відзначають у всьому світі з 1950 року.

Рішення про його запровадження було ухвалене Міжнародною демократичною федерацією жінок на спеціальній сесії в листопаді 1949 року.

ООН підтримала цю ініціативу і оголосила захист прав, життя і здоров’я дітей одним з пріоритетних напрямів своїй діяльності.

Основним декларативним актом в сфері прав дитини є Декларація прав дитини, прийнята 20 листопада 1959 року Генеральною Асамблеєю ООН.

Декларація мала лише рекомендаційний характер, без обов’язкової сили. Першим і основним міжнародно-правовим документом, в якому права дитини розглядалися на рівні міжнародного права, стала Конвенція про права дитини, ухвалила ООН 20 листопада 1989 року.

Україна на реалізацію положень Декларації та Конвенції про права дитини прийняла ряд нормативно-правових актів, в тому числі деякі положення Сімейного кодексу України, Закон України «Про охорону дитинства» та інші.

Так які ж права у дітей в Україні? Ось перелік основних прав:

1. Право на охорону здоров’я та безоплатну медичну допомогу. Отже, в Україні діє програма «Доступні ліки», яка була розроблена Кабміном ще в 2017 році. На жаль, багато громадян не знають про таку програму, хоча дійсно потребують такої підтримки від держави. Під цю програму потрапляють діти до 3-х років, діти-інваліди до 16 років.

2. Право на безкоштовну середню освіту. Держава забезпечує безкоштовне отримання базової освіти, будь-які вимоги (вимагання) в школі про здачу грошових коштів є незаконними. Фінансування навчальних закладів здійснюється за рахунок бюджетних коштів, тому, якщо в школі не вистачає грошей на ремонт парт або прибиральницю, це не привід, щоб вимагати від учня або батьків грошових внесків. Здавати гроші на ремонт школи та інші потреби, учень може виключно на добровільних засадах. Змушувати до таких дій педагоги не мають права.
3. Право на проживання разом з сім’єю, спілкування з батьками. Батьки не можуть бути позбавлені батьківських прав в довільному порядку, є порядок і обмежена кількість підстав. Позбавлення батьківських прав є крайнім випадком, і тільки з метою захисту дитини від недолугих батьків, наприклад – батько або мати залишили без поважної причини дитини в лікарні або пологовому будинку; навмисне, усвідомлене ухиляються від виховання дитини, батьки не приділяють належної уваги, ігнорують її потреби; хронічний алкоголізм або наркотична залежність; експлуатація дитини, примушування до жебрацтва; звинувачувальний акт проти батька або матері за скоєння злочину по відношенню до дитини; жорстоке поводження, приниження, фізичне або психічне насильство над дитиною.
4. Дитина має право на розвиток, в тому числі і через молодіжні організації.
5. Забезпечення як найкращих інтересів дитини. Реалізація цього права здійснюється, в тому числі і при порядку визначення проживання дитини. Так суд повинен приймати до уваги і враховувати з ким з батьків дитина буде проживати після розірвання між ними шлюбу.
6. Закон України «Про охорону дитинства» розглядає право на захист від усіх форм насильства як гарантування кожній дитині права на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. У теорії розрізняють кілька форм насильства: домашнє насильство, педагогічне насильство, інтелектуальне насильство, сексуальне насильство, економічне насильство (примусова праця тощо). У спеціальному порядку регулюється охорона від домашнього насильства, де згадані і інші форми насильства, що можуть відображатися в сімейних відносинах.
7. Право на відпочинок і дозвілля. Але при цьому потрібно пам’ятати, що батьки в першу чергу повинні піклуватися про нормальний розвиток дитини, тому заборона тривалих прогулянок, безсонних ночей є цілком законною.
8. Право на соціальну захищеність. Наприклад, відповідно до Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» передбачається соціальне патрулювання – мобільну форму надання соціальних послуг відповідними фахівцями поза межами закладів для бездомних осіб і безпритульних дітей. Крім того в Законі закріплено превентивні норми щодо запобігання бездомності і безпритульності, зокрема спеціальний порядок щодо відчуження житлових приміщень, де зареєстровані діти. Держава повинна забезпечити право на житло, шляхом створення будинків нічного перебування, соціальних готелів, притулків для дітей служби у справах дітей.

Права дитини в сім’ї

1. Кожна дитина має право жити і виховуватися в сім’ї; право знати своїх батьків; право на їх піклування; право на спільне з ними проживання, за винятком випадків, коли це суперечить його інтересам.
2. Розірвання шлюбу батьків, роздільне проживання батьків не впливає на права дитини. У разі роздільного проживання батьків дитина має право на спілкування з кожним з них.
3. Батьки мають рівні права і несуть рівні обов’язки щодо своїх дітей.
4. Мати або батько зобов’язані забрати дитину з пологового будинку.
5. Дитина має право на ім’я.
6. На належне батьківське виховання. Право забезпечується системою державного контролю, що встановлене законом. Дитина має право чинити опір неналежному виконанню батьками своїх обов’язків.
7. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою.
8. Піклування про збереження та використання майна в інтересах дитини.

Обов’язки батьків

1. Батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі реєстрації. Реєстрація народження дитини засвідчується Свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
2. Прізвище, ім’я та по батькові визначається батьками.
3. Виховувати дитину в дусі поваги до прав інших людей, любові до своєї сім’ї, свого народу і Батьківщині.
4. Піклування про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Виконуючи свій обов’язок щодо розвитку здібностей дитини, батьки повинні виявляти ці здібності, сприяти розвитку здібностей і обдарувань дитини, задоволенню їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
5. Забезпечити отримання повної середньої освіти.
6. Шанобливо ставитися до дитини.
7. Правом і обов’язком батьків є належне виховання дитини.

Додатково повідомляємо, що при виникненні додаткових запитань та необхідності більш детальних роз’яснень законодавства, Ви маєте можливість зателефонувати за номерами телефонів: (03656) 2-10-08, (098) 815-07-37, (099) 938-25-83 з понеділка по п’ятницю з 9.00 год. до 18.00 год., оскільки на період запровадження карантину з метою протидії поширенню коронавірусу COVID-19 в Україні прийом громадян здійснюється в телефонному режимі. Адреса відділу «Дубенське бюро правової допомоги» для листування: м. Дубно, вул. Грушевського, 134, каб. 212, 213, електронна пошта: dubenske@legalaid.rv.ua.

Також повідомляємо, що Ви маєте можливість отримати правову консультацію, звернувшись до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за безкоштовним телефоном 0 800 213 103, або інформаційно-довідкової системи консультацій за посиланням: https://wiki.legalaid.gov.ua.

Анатолій Андріюк,

начальник відділу «Дубенське бюро правової допомоги» Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

« повернутися